Щоденне
Сарказм, іронія, чорний гумор і надія у чотирьох рядках. Тільки для своїх — решта не зрозуміє.
*
Я втомилася жити життя.
Не бачу кінця цьому болю.
Може зʼїсти свиня́чі крильця́.
Чи заснути в мінному полі.
*
Люди їдуть на роботу.
Зранку взимку під сирени.
Кави випʼємо в суботу.
Чи сьогодні ріжем вени.
*
Ми запалимо сотні свічок.
Нам блекаут як плюнути в небо.
Може час вже саджать на ціпок,
Хворих, в кого вбивати потреба.
*
Я не плачу. Я не плачу.
В сік вичавлюю грейпфрут.
Це є доля? Це невдача?
Що ми робим усі тут.
*
В мене є питання грішне.
Про життя наше невтішне.
Якщо каб вʼєбе нас з неба,
Комунальні платить треба?
*
Щось печінка трохи коле.
Під обстрі́лом наш підʼїзд.
Може зʼїздимо на море.
Чи з вікна стрибнемо вниз.
*
Падає пухнастий сніг,
До твоїх і моїх ніг.
У війну і у тривоги,
Добре мати власні ноги.
*
Їмо під час шахедів гулу.
Тривожимося в туалеті.
Хтось в укриття несе акулу.
А хто там грає на кларнеті!
*
Затикали ми рани квітами.
Сподівались не вмерти щоночі.
Наш супутник літав між орбітами.
Як закохані очі дівочі.
*
Бігти. Падати. Лежати.
У вікно залітає ракета.
Що сьогодні забажати…
Шмат французького багета!
*
Є люди миру, сонця й барв.
Живучи люблять та палають.
А є — що їх Господь прокляв.
То москалі. Й таке буває.
*
Вікна заклеїмо скотчем.
Павербанк — на зарядки.
На Мальдіви всі хочем,
А не панічні припадки.
*
Ви не повірите… О бінго!
Що там у небі голубім?
То наш рожевенький фламінго
Ти не суди й не будь судим.
*
Орєшнік з пісюном зустрівся
Летів з капусти — от артист!
Орєшнік щиро помолився,
Ну а Р1-Sun наш атеїст.
*
В нас є воля і редбул.
Ми вовкам потиснем лапу.
Хто б із нас, де би не був
В серці має власну мапу.
*
Якщо вам здається що Бог вас не чує
Можливо ви праві, а може і ні.
Можливо сьогодні він в інших ночує
Щоб врятувати дитя у вогні.